Саша Поберайло — фільми, інтерактивне кіно, дослідження, лабораторія, викладання

«Архів Квант 1993»: план експерименту та проміжні результати

«Архів „КВАНТ“ 1993» — дослідницький прототип на межі кіно та гри: занедбана науково-дослідна лабораторія умовного 1993 року, яку учасник досліджує від першої особи. Прототип створено як вимірювальний інструмент дисертаційного дослідження (галузь 021 «Аудіовізуальне мистецтво»): режисерські параметри інтерактивного оповідання — щільність зображення, туман, пауза участі, монтаж, звук — стають керованими змінними. Три напрями (технологічна аскеза, гібридна агентивність, монтаж) перевіряються контрастними збірками й синтетичними спостерігачами. Станом на вересень 2026 створено вимірювальну методологію МВ-1…МВ-4, теоретичні тези Т1–Т7 і мистецтвознавчий шар. Артефактний етап призупинено: фокус — аналіз даних і академічна публікація; human-проходження чесно відкладені, тож усі 10 гіпотез лишаються у статусі 🟡.

Теоретичні підходи до вивчення інтерактивного кіно: систематизація міжнародного дискурсу

Мета статті полягає в здійсненні систематизації та критичного аналізу провідних теоретичних підходів до вивчення інтерактивного кіно в сучасному міжнародному науковому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена тим, що інтерактивне кіно, перебуваючи на перетині кінематографа, відеоігор та нових медіа, є одним із найяскравіших проявів трансформації мистецтва під впливом цифрових технологій. Попри зростання кількості публікацій теоретичне осмислення цього феномену залишається фрагментарним, бракує цілісної методології для аналізу його художньої специфіки. Результати дослідження. Внаслідок критичного аналізу міжнародного наукового доробку було встановлено, що дослідження інтерактивного кіно розвиваються переважно в п'яти основних напрямах: інституційному, історичному, технологічному, мистецько-технологічному та культурологічному. У межах цих напрямів ідентифіковано ключові дискусійні питання, що є наскрізними для всього дискурсу: діалектика між імерсією («текст як світ») та агентивністю («текст як гра»), феномен «ілюзії вибору», етичні аспекти медіаучасті, а також виклики адаптації традиційної кіномови до умов інтерактивності. Наукова новизна полягає в комплексному синтезі різновекторних теоретичних поглядів, що дозволило виявити дослідницьку лакуну та обґрунтувати необхідність створення спеціалізованої мистецтвознавчої методології. Висновки. Здійснена систематизація закладає концептуальні підвалини для розробки такої методології, яка має інтегрувати всі проаналізовані аспекти для глибокого дослідження цього новаторського напряму аудіовізуального мистецтва.

Оптика та знімальна техніка

Optics and Camera Equipment

Фізичні основи оптики та сучасних знімальних систем: світло, об’єктиви, сенсори, експозиція та професійна робота з фото- й відеокамерами, оптикою та аксесуарами.

Світло→Об’єктив→Діафрагма / ГРП→Сенсор→Експозиція+1

Основи відеомонтажу

Foundations of Video Editing

Монтаж як мова екрана: універсальні принципи NLE (timeline, In/Out, continuity, ритм, звук, export), що працюють у Premiere, Resolve, Final Cut, CapCut, Shotcut чи Avid — не курс однієї програми.

Ingest→Відбір→Rough cut→Звук→Колір+1

Інтерактивне кіно: теорія, практика та AI-методології

Interactive Cinema: Theory, Practice, and AI Methodologies

Теорія і практика інтерактивного кіно (АІО): історія від «Кіноавтомата» та FMV до web/VR, таксономія творчих інструментів, AI-асистоване дослідження, розгалужений дизайн, прототипування (Twine/Arcweave/React) і production package.

Теорія→Історія / AI→Граф→Прототип→Package+1