Теоретичні підходи до вивчення інтерактивного кіно: систематизація міжнародного дискурсу
Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство

Мета статті полягає в здійсненні систематизації та критичного аналізу провідних теоретичних підходів до вивчення інтерактивного кіно в сучасному міжнародному науковому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена тим, що інтерактивне кіно, перебуваючи на перетині кінематографа, відеоігор та нових медіа, є одним із найяскравіших проявів трансформації мистецтва під впливом цифрових технологій. Попри зростання кількості публікацій теоретичне осмислення цього феномену залишається фрагментарним, бракує цілісної методології для аналізу його художньої специфіки. Результати дослідження. Внаслідок критичного аналізу міжнародного наукового доробку було встановлено, що дослідження інтерактивного кіно розвиваються переважно в п'яти основних напрямах: інституційному, історичному, технологічному, мистецько-технологічному та культурологічному. У межах цих напрямів ідентифіковано ключові дискусійні питання, що є наскрізними для всього дискурсу: діалектика між імерсією («текст як світ») та агентивністю («текст як гра»), феномен «ілюзії вибору», етичні аспекти медіаучасті, а також виклики адаптації традиційної кіномови до умов інтерактивності. Наукова новизна полягає в комплексному синтезі різновекторних теоретичних поглядів, що дозволило виявити дослідницьку лакуну та обґрунтувати необхідність створення спеціалізованої мистецтвознавчої методології. Висновки. Здійснена систематизація закладає концептуальні підвалини для розробки такої методології, яка має інтегрувати всі проаналізовані аспекти для глибокого дослідження цього новаторського напряму аудіовізуального мистецтва.
Результати та дискусія
Критичний аналіз міжнародного доробку показує, що дослідження інтерактивного кіно концентруються переважно в п’яти напрямах: інституційному, історичному, технологічному, мистецько-технологічному та культурологічному. Наскрізними для дискурсу лишаються напруга між імерсією («текст як світ») і агентивністю («текст як гра»), феномен «ілюзії вибору», етика медіаучасті та адаптація кіномови до інтерактивних умов.
Фрагментарність поля, попри зростання кількості публікацій, свідчить про брак цілісної мистецтвознавчої методології: окремі школи описують частини феномену, але рідко зводять їх у спільний інструментарій аналізу художньої специфіки.
Висновки
Систематизація міжнародних підходів закладає концептуальну основу для спеціалізованої мистецтвознавчої методології дослідження інтерактивного кіно. Така методологія має інтегрувати інституційний, історичний, технологічний, мистецько-технологічний і культурологічний виміри, щоб описувати інтерактивне кіно як новаторський напрям аудіовізуального мистецтва, а не лише як суміжний із грою чи новими медіа формат.
Повний текст: DOI 10.31866/2410-1176.53.2025.348230.
← Back to all research