Abstract
Ця стаття досліджує риторичні механізми трансформації тексту в інтерактивній комунікації. Аналізуються специфічні прийоми, які дозволяють статичному тексту набувати агентивності та перетворюватися на простір дії для користувача.
1. Вступ: риторика як теорія дії
Класична риторика зосереджена на переконанні через слово. Однак інтерактивні медіа змінюють парадигму: тепер мета не лише переконати, а й спонукати до дії. Це вимагає нових риторичних стратегій, які враховують агентність користувача.
2. Текст як простір можливостей
У інтерактивному кіно текст перестає бути лінійним. Він стає гіпертекстуальним простором, де кожен вузол пропонує вибір. Риторика такого тексту полягає в управлінні очікуваннями та створенні відчуття значущості кожного рішення.
3. Семіотика інтерактивного вибору
Вибір у тексті — це семіотичний акт. Він позначає межу між оповіддю та грою, між читачем та гравцем. Риторика інтерактивності має забезпечити зрозумілість вибору (що станеться) та його значущість (чому це важливо).
Список використаних джерел
Bogost, I. (2007). Persuasive Games: The Expressive Power of Videogames. MIT Press.
Aarseth, E. J. (1997). Cybertext: Perspectives on Ergodic Literature. Johns Hopkins University Press.
Ryan, M. L. (2006). Avatars of Story. University of Minnesota Press.
Salen, K., & Zimmerman, E. (2004). Rules of Play: Game Design Fundamentals. MIT Press.
